Індекс УДК 159.9.072.433

Марциняк Дорош Оксана Михайлівна к. пс. н. доцент кафедри психології МАУП

Зв'язок між рівнем відчуття сенсу життя та образом Я у жінок з надмірною вагою та ожирінням

Анотація

У даній статті розглядається проблематика зв’язку між образом Я та рівнем відчуття сенсу життя у жінок за надмірною вагою і ожирінням та хворих на цукровий діабет. З досліджень виникає, що дані жінки виявляють негативний образ самих себе, що впливає на зниження рівня відчуття сенсу життя. Результати досліджень будуть корисними у побудові плану лікування від надмірної ваги та ожиріння.

Ключові слова: образ Я, відчуття сенсу життя, ожиріння, цукровий діабет, Я Реальне, Я Ідеальне.

В роботі проведено психологічний аналіз впливу почуття сенсу життя на формування образу Я у жінок з ожирінням та цукровим діабетом. Як відомо труднощі з утриманням ваги оптимальної для прокреаційного здоров’я жінки, на сьогоднішній день, складають серйозну проблему при спробі завагітніти та виносити здорову дитину. На 2010 рік в Україні від ожиріння страждають 14,6% населення, тобто кожний сьомий [4]. Як зазначає Роджерс, свій образ Я має вплив на формування особистості людини [13]. Жінки з надмірною вагою мають негативний образ Я, а отже неправильно оцінюють себе та своє тіло [6, 7, 10, 15, 16]. Причиною є неправильне розв’язання емоційних проблем, а саме заїдання їжею багатою на вуглеводи, що дає короткотривалий ефект заспокоєння, але призводить до ожиріння та не розв’язує ситуацію. Також жінки з надмірною вагою мають проблеми з реалізацією вищих цінностей, бо концентруються в основному на своєму тілі та негативній самооцінці [5, 9, 14, 17]. Метою дослідження було виявлення зв’язку між образом Я та рівнем відчуття сенсу життя у жінок з надмірною вагою та ожирінням та у жінок з надмірною вагою та ожирінням хворих на цукровий діабет.

Поняття сенсу життя виражає відчуття, яке іноді є не до кінця усвідомленим, але означає пошук, прагнення «до чогось чи когось» [17, с. 215]. Психологія як наука не займається самим сенсом життя, але може дослідити індивідуальне відчуття сенсу життя кожної людини. В цьому значенні сенс життя завжди зводить до розуміння життєвих цінностей, що дає можливість операціоналізувати та інтерпретувати це поняття. Відчуття сенсу життя, це сила, яка направляє людину до життя, активізує особистий розвиток, наміри, мету, прагнення. Суть людського існування можна описати через якісний та емпіричний опис ноетичного виміру особистості, який відповідає за екзистенцію та реалізацію людини.

Криза екзистенції проявляється у пониженні відчуття сенсу життя у психологічному сенсі та вегетативними розладами у фізіологічному сенсі. Фрустрація екзистенції це внутрішня пустка, яка породжує відчуття тривоги та неспокою. Через ці відчуття людина буде занедбувати такі цінності як свобода, воля, гідність, відповідальність, духовні цінності, з’явиться відчуття самотності та непотрібності навіть в оточенні близьких людей. Частим прикладом такого стану індивідуальності є ожиріння, яке призводить до низької самореалізації, породжує відчуття жалю та смутку, усамітнення, а як наслідок може призвести навіть до депресії та самогубства.

У дослідженні взяли участь 3 групи жінок: 85 жінок з ожирінням, 36 жінок з ожирінням та цукровим діабетом та 117 жінок з нормальною вагою. Дослідження проводились у Київському Інституті Ендокринології. Жінки з ожирінням були поділені на дві групи: з етіологією психогенною (заїдають прикрі емоції калорійною їжею) та фізіологічною (хворі на цукровий діабет). Індекс маси тіла контрольної групи здорових жінок виносив від 19 до 25 кг/м², ІМТ жінок з експериментальних груп виносив більше ніж 25 кг/м² [1, 2, 3].

Матеріали та методи

Для дослідження використовувались наступні методики: Прикметниковий Тест ACL (H.G. Gougha, A.B. Heilbruna) та Тест Ноо-Динаміки (T.N-D) K.Popielskiego. Прикметниковий Тест ACL має 300 прикметників, які описують бачення (образ) себе у «Я реальному» та «Я ідеальному» світлі. Ці прикметники складаються у 37 шкал. В інструкції зазначено: Я реальне - «Прошу описати якою ви є» та Я Ідеальне - «Прошу описати якою хотіли б бути» [10, 12].

Тест Ноо-Динаміки створений для дослідження рівня почуття сенсу життя. Тест має 100 тверджень, які оцінюються на 5-ти бальній шкалі (1-ніколи, 2-рідко, 3-часом, 4-часто, 5-дуже часто). Твердження діляться на 4 категорії: ноетичні якості (досвід, потреби, які допомагають людині оптимально реалізуватись та розвиватись), ноетична темпоральність (реалізація людини в часі: минулому, теперішньому та майбутньому), ноетична активність (дії, які людина реалізує в процесі свого життя, які ведуть до формування себе, такими як ми є) та ноетична позиція (усвідомлене «прагнення до…» а також суб’єктивне ставлення до реальності). До представлених категорій входять 36 шкал [17].

Аналіз результатів

Співвідношення Реального образу Я з почуттям сенсу життя

1. Здорові жінки з конвенціональним сприйняттям життя, та одностороннім зацікавленням оточуючим світом є більш замкнутими у собі та виявлятимуть нижчий рівень особистого розвитку, менше задумуються над наслідками своєї поведінки, що в свою чергу призводить до невміння стримувати свого емоційного запалу. Сприйняття майбутнього негативне, а перспектива розвитку еґзистенційних цінностей невисока.

Жінки, котрі піклуються іншими та вміють співчувати та довіряти, більш позитивно приймають майбутнє, несхильні керуватись стереотипом та настроєні на відкривання нових життєвих здобутків та екзистенціальних цінностей. Жінки, що нездатні робити висновки з минулого мають часті конфлікти у міжособистісних відношеннях, така жінка некритична та незріла в оцінці власної поведінки.

2. Група жінок з надмірною вагою та ожирінням є менш схильною вчитись з помилок минулого, схильні керуватись стереотипами, виявляють односторонні зацікавлення а також емоційно загальмовані. Виявляють конвенціональний підхід до життя, знижений рівень відчуття сенсу життя а також низьку внутрішню дисципліну, а це знижує розвиток вищих цінностей. Дані жінки мають скептичне ставлення до реальності та власної самооцінки, що відбивається у негативній самооцінці, тому виклики щоденного життя легко їх придавлюють, а страх перед майбутнім посилюється, це все складається на негативний образ Я і знижує мотивацію до роботи над собою.

Група огрядних жінок виявляє негативне відношення до минулого, бо настроєні на швидкий результат, вони також не здатні до самопожертв, не задумуючись над сенсом свого існування. Жінки з ожирінням при цьому дуже хочуть змінити своє життя, що робить їх більш довірливими по відношенню до оточення, а також більш спонтанними. Є однак і інші їх сфери, над якими можна працювати в розвитку внутрішньої мотивації та роботи над собою, а точніше є їх естетична вразливість, яка відносно швидко може їм повернути віру в себе і своє майбутнє. Це позитивна сторона їх розвитку індивідуальності, яка може підсилювати рівень мотивації в особистому розвитку, а також підвищенні рівня відчуття сенсу життя. Потребу зміни ми можемо інтерпретувати як сильну сторону з сфері психотерапії розладів харчування [7].

Незадовільний рівень спрямованості на мету призводить до низького морального рівня, а також негативної настроєності на майбутнє. Слабкість в подоланні власних труднощів щоденного життя виясняє причину численних невдач в застосуванні дієт та аеробних занять для схуднення. Також це може проявлятись у компенсаційній життєвій позиції - відкладання всього на наступний день або на пізніше, а це важливий чинник в сфері розвитку внутрішньої дисципліни.

3. Жінки з ожирінням хворі на цукровий діабет проявляють низький рівень емоційного інтелекту, що проявляється у нерозумінні наслідків своєї поведінки та реалістичної оцінки дійсності.

Невміння сприймати життєвий досвід в теперішньому часі призводить до перевищених вимог що до себе, а це призводить до зниження внутрішньої самодисципліни. Ці жінки творчі та інтелігентні, але виявляють високий рівень внутрішньої тривоги, відчуття самотності, схильні до надмірного переживання, утримування інших на дистанцію, недовірливі по відношенню до намірів оточення.

Співвідношення Ідеального образу Я з почуттям сенсу життя

4. Контрольна група в ідеальному образі прагне бути більш рішучими та наполегливими, незалежними від думки оточення. Здорові жінки хотіли б менше перейматися актуальними проблемами. В ідеалі бачать себе як ризиковані жінки, в атмосфері суперництва, більш завзяті та асертивні в сфері міжособистісної комунікації, однак ці ознаки значно знижують рівень рефлексії над собою та оточуючим світом.

Водночас здорові жінки хочуть справляти враження делікатних і ввічливих по відношенню до інших, жалітися над собою в своїх фантазіях, нести менше відповідальності в щоденному житті. Цінять внутрішню красу, керуються інтуїцією, однак ті ознаки не приводитимуть до розвитку рефлексії над своїм існуванням.

Здорові жінки, також мріють про певний рівень залежності в стресових ситуаціях, тому, що відповідальність за свої вчинки могли б перекласти на чужих, однак така позиція не приводить до розвитку екзістенціально важливих цінностей. Таке ставлення знижує рівень рефлексії над наслідками поведінки а також якістю власного існування.

Спрямованість на розвиток власних талантів, самоакцептація, прагнення комфорту, рефлексія над власною поведінкою та оточуючою дійсністю також виступає в цій групі жінок, що позитивно проявляється у формуванні екзистенціальних цінностей та ігноруванні соціальних стереотипів. Однак концентрація на минулому може спричинити до ірраціонального сприйняття життєвих ситуацій, що спричиняє емоційну та поведінкову нестабільність, а це не дозволяє добре розуміти логічність правил між оточуючим світом та власним розвитком, тому не надбудовуватимуться наступні рівні емоційного і інтелектуального процесу у напрямі екзистенціального дозрівання. Особи з таким ставленням до життя не будуть в стані розвивати міжособистісних відносин надії і довіри. Страждання мають облагороджувати людину, натомість ірраціональний підхід до труднощів життя призводить до співчуття над собою та спричиняє пониження рівня життєвої динаміки [17].

5. Жінки з надмірною вагою та ожирінням в ідеалі прагнуть менше перейматися пересудами оточення, бо через ці стереотипи жінки менше довіряють собі, більш песимістично дивляться на своє майбутнє та менше надіються на те, що подолають вимогам щоденного життя. Керування стереотипами призводить теж до несміливості, а саме зниження ділової схильності до своїх досягнень, пасивність.

Такі риси як сварливість, імпульсивність, дефіцит похвали, протистояння авторитетам і ламання засад спричиняє негативне ставлення до майбутнього та загальне зниження рівня відчуття сенсу життя. Натомість, в разі ознак високої активності та цілеспрямованості, а також самоакцептації та творчості в розв'язанні вимог щоденного життя, розвивають позитивне ставлення до життя а також розвитку прагнення „до...”. Як наслідок це призводить до хорошої адаптації до умов життя, а також розвитку ноетичного, духовного виміру індивідуальності в сфері екзистенціального дозрівання.

6. Група жінок огрядних хворих на цукровий діабет у ідеальному образі себе прагнуть більше надіятись на себе та бути більш делікатними по відношенню до інших, а це дає можливість розвитку більш глибоких та теплих міжособистісних відносин, а також формує позитивне ставлення по відношенню до власної долі в майбутньому. Мінливість, неуважність, внутрішнє загальмування, а також брак віри в себе спричиняє невміння вчитися з помилок минулого та концентруватись на вимогах теперішнього часу.

Проявляється потреба змін, що спричиняє бажання бути більш спонтанною та мати високі естетичні почуттями. А раціональне мислення може добре навчити робити висновки з досвіду минулого, а це в свою чергу розвиває здібність швидко орієнтуватися у розвитку подій різних ситуацій.

Жінки хворі на цукровий діабет зазначили в ідеальному образі, що прагнуть бачити себе більш запальними, діловими, тому як наслідок не здатні відкладати задоволення. Ці жінки також матимуть труднощі в сфері планування майбутнього, а також ведення здорового способу життя, який вимагає самодисципліни. Тому більш наставлені на події з минулого, в яких багато позитивних переживань.

Мають теж проблеми з цілеспрямованістю, а також недооцінюють свої досягнення у минулому, мало оригінальні, але інтелігентні, виявляють ірраціональний підхід до реальності а також лабільність в поведінці та настрої.

Висновки

Образ Я дійсно впливає на розвиток і динаміку відчуття сенсу життя. Результати статистично істотні і вказують на акцептацію себе а також персональний розвиток в контрольній групі та знижений рівень відчуття сенсу життя, а також негативний образ себе в експериментальних групах.

Отже, як представлено вище, здорові жінки з контрольної групи, які мала вагу у межах норми, можемо прослідкувати раціональний та творчий підхід до життя, прагнення до праці над власним розвитком, хоча в ідеальному образі вони бачать себе більш залежними чи емоційними, що може бути пов’язана з соціальними стереотипами жіночності.

Жінки з групи експериментальної, мали надмірну вагу, бо сприймали їжу як можливість розслабитись та зменшити емоційний наплив почуттів. Тому дана група жінок в основному керувалась стереотипами та чутками, а менше власним розумом. А це в свою чергу й призвело до патологічної ваги та невміння будувати незалежні відносини побудовані на довірі та надії, про що вони і мріють в ідеальному образі [7].

Група жінок огрядних хворих на цукровий діабет проявляють низький рівень емоційного інтелекту, що проявляється у нерозумінні емоційного фону життєвих ситуацій. Окрім того дана група жінок виявляє надмірні переживання майбутніми подіями, вони також схильні ставити собі надто високі вимоги, нереальні для виконання. Все це призводить до зниження самодисципліни, внутрішньої тривоги, відчуття самотності та нерозуміння з боку оточення, а отже і тримання на дистанції та недовіри до намірів інших людей. Тому в ідеальному образі Я вони прагнуть мати більш довірливі та тепліші відносини з людьми, більше прагнуть надіятись на власні сили, розвивати естетичний смак та надіятись на добре майбутнє.

Отже, як помітно з вище представлених результатів досліджень, для розвитку особистості, впевненості у собі, довіри оточенню та майбутньому потрібно розвивати ноетичні якості, а саме прагнення до вищих цінностей. Це також дасть можливість розбудовувати внутрішній світ цінностей та бути відкритим на все нове, а отже дивитись на труднощі щоденного життя з перспективи. Тоді у скрутні моменти свого життя людина не зневіриться у своїх силах, не заїдатиме солодощами свій жаль над собою, а прийме виклик життя та боротиметься за віру у свої цінності та своє здоров’я і щастя. Жінка з високими духовними цінностями зможе потурбуватись як і про своє здоров’я так і про здоров’я своєї дитини, а саме виховати сильне та свідоме покоління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Благосклонная Й.В., Шляхто Е.Б., Бабинко А.Й. Эндокринология. Учебник для медицинских вузов.- С.-Петербург: СпецЛит, 2004. – 368 с.

2.      Боднар П.М. Ендокринологія.- Київ: Здоров’я, 2003. – 380 с.

3.      Дедов І.І., Мельниченко Г.А. Ожирение. Этиология, патогенез, клинические аспекты.- Москва: Медицинское Информационное Агентство, 2004. – 412 с.

4.      Осипова І.І. Огрядні українці живуть на сході та півдні, а стрункі - в Києві та на заході [Електронний ресурс] /І.І. Осипова // Українська правда. - 2010. - №2. - С. 11-14. - Режим доступу до журн. : http://life.pravda.com.ua/private/4bf66d6d146d1/

5.      Adler A. Sens życia.- Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1986. – 350 с.

6.      Apfeldorfer G. Anoreksja, Bulimia, Otyłość.- Katowice: Wydawnictwo Książnica, 1999. – 260с.

7.      Beck J.S. Terapia poznawcza. Podstawy i zagadnienia szczegółowe.– Kraków: Wydawnictwo UJ, 2005. – 280 с.

8.      Czyżewska K. Patofizjologiczne podstawy wybranych chorób. Część III. Otyłość. Materiały dydaktyczne. – Poznań: Akademia Medyczna Im. Karola Marcinkowskiego w Poznaniu. 2000. – 290 с.

9.      Frankl V. E. Homo Patiens. – Warszawa: PAX. 1984. – 480 с.

10. Gasiul H. Oblicza „Ja” w świetle wybranych koncepcji psychologicznych: pojęcie, rozwój, patologia. – Bydgoszcz: Wyższa Szkoła Pedagogiczna w Bydgoszczy. 1992. – 288 c.

11. Gough G.H., Heilbrun, A.B. The Adjective Check List: Manual. Palo Alto. Consulting Psychologist Press. 1980

12. Juros, A., Oleś, P. Struktura czynnikowa i skupieniowa Testu Przymiotnikowego ACL H. G. Gougha i A. B. Heilbruna. – Poznań: Wyd. Naukowe UAM. 1992. – 60 с.

13. Łaguna M. Budować obraz siebie. Badania nad obrazem studentów kształconych metodami aktywizującymi.-  Lublin. Вид-во "RW KUL”, 1996. – 256 с.

14. Meyer R. Psychopatologia. – Gdańsk: Gdańskie Towarzystwo Psychologiczne. 2003. – 340с.

15. Ogińska-Bulik N. Jeśli zamierzasz schudnąć. Programy oddziaływań psychologicznych wspomagających redukcję nadwagi. - Łódź: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Humanistyczno-Ekonomicznej w Łodzi. 1999. – 340 с.

16. Polivy J., Herman C. P. The false-hope syndrome: Unfulfilled expectations of self-change// Current Directions in Psychological Science. – 2000. - Nr 9(4), С. 128-131.

17. Popielski K. Noetyczny wymiar osobowości. Psychologiczna analiza poczucia sensu życia. – Lublin: RW KUL. 1994. – 620 с.

Львів-79491. Брюховичі. . Тел. +38 067 811 99 01. Email:marcyniak@ukr.net

СВЯЗЬ МЕЖДУ ОБРАЗОМ Я И УРОВНЕМ ОЩУЩЕНИЯ СМЫСЛА ЖИЗНИ

Аннотация

В данной статье рассматривается проблематика связи между образом себя и уровнем ощущения смысла жизни у женщин с избыточным весом и ожирением и больных сахарным диабетом. Из исследований возникает, что данные женщины обнаруживают негативный образ самих себя, что влияет на снижение уровня ощущения смысла жизни.

Ключевые слова: образ себя, ощущение смысла жизни, ожирение, сахарный диабет, Я Реальное, Я Идеальное.

Connection between appearance itself and by the level of sense of life

Martsynyak-Dorosh Oksana

Resume

This article examines connection between self perception and the level of feeling of sense of life in overweight and obese women and in patients suffering from saccharine diabetes.  This research shows that these women have a negative perception of self which, in turn, influences negatively their level of feeling of sense of life. The research results may prove useful in developing a plan for overweight and obesity treatment.

Keywords: perception of Self, feeling of sense of life, obesity, saccharine diabetes, Real Self, Ideal Self.