Індекс УДК 159.9.072.433

Марциняк Дорош Оксана Михайлівна к. пс. н. доцент кафедри психології МАУП

Вплив рівня відчуття сенсу життя на формування харчових звичок у жінок з надмірною вагою та ожирінням

Анотація

У статті розглядається проблематика впливу рівня відчуття сенсу життя на формування харчових звичок. Результати досліджень вказують на те, що жінки з надмірною вагою та ожирінням проявляють понижений рівень відчуття сенсу життя та неправильні харчові звички, які проявляються у споживанні більшої кількості їжі у стресових ситуаціях.

Ключові слова: відчуття сенсу життя, харчові звички, ноетична активність, темпоральність, ноетичні якості, ноетична позиція.

Здоров’я жінки залежить не тільки від того який спосіб життя вона веде чи як харчується, але й у великий мірі здоров’я залежить від рівня сенсу життя, який і відповідає за прагнення до життя та давання цього життя дітям. Дослідження епідеміології надмірної ваги та ожиріння вказують на значний зріст людей, які мають проблеми з вагою. Під кінець ХХ століття надмірна вага зустрічалась у 30% популяції, тобто 1,7 мільярда людей [1, 3]. На сьогоднішній день надмірна вага є вже у 60% популяції і на далі зростає [3, 6]. Причиною є неправильні звички у харчуванні сучасних людей. Надмірна вага зустрічається частіше у жінок, ніж у мужчин, про що свідчать результаті досліджень Інституту Кардіології у Варшаві та Інституту Ендокринології у Києві [3, 4, 7, 8].

Метою роботи є аналіз впливу рівня почуття сенсу життя на типи харчових звичок жінок. Для дослідження жінок поділено на три групи, де перша група контрольна – це здорові жінки з вагою в границях норми. Нормою був Індекс Маси Тіла Кетле 19-25 кг/м², надмірна вага та ожиріння є більше, ніж 25 кг/м² [2, 3, 7]. Друга група жінок з надмірною вагою та ожирінням, фізично здорові, але надмір тривоги заїдають калорійною їжею. Третя група жінок з надмірною вагою та ожирінням хворі на цукровий діабет, тобто їхня надмірна вага зумовлена ендокринними розладами, а не психологічними проблемами, як у другій групі. Загалом у дослідженні взяли участь 238 жінок віком від 20 до 50 років. Дослідження проводились на території України у Львівській, Київській та Кримській областях.

Сучасна мода диктує жінкам параметри зовнішнього вигляду, де надмірна вага не користується позитивними відгуками. В погоні за власними досягненнями, модою та традиційними сімейними переконаннями жінка може втратити внутрішню рівновагу, а саме сенс життя, побудований на міцних підвалинах життєвих цінностей. Це проявляється у занедбуванні свого здоров’я, а особливо харчових звичок. Зазвичай на сніданок немає часу, обід ситний, а вечеря калорійна і дуже пізня, а крім того, заїдання стресу шоколадом та іншими солодощами [5, 10 – 12, 13 – 17, 19].

Харчові звички формуються не тільки на базі моди на дієти, але в основному на піраміді цінностей, якими керується жінка. Чим вищі цінності, тим жінка менш податна на заїдання своїх тривог та більше прагне дбати про своє здоров’я. Цінності фізичного рівня повністю спрямовують увагу жінки на її тіло, одяг, аксесуари. Цінності психологічного рівня формуються на базі переконання «Я потрібна», потрібна чоловікові, дітям, друзям, на роботі та ін. З цими двома рівнями пов’язується ризик втрати власної індивідуальності, бо формується залежність від зовнішнього вигляду (переконання «що про мене скажуть люди») та бажанню догодити найближчому оточенню коштом власного здоров’я (переконання «зроблю все, тільки б мене не відштовхнули») [7, 9, 20].

Третій, найвищий рівень цінностей це ноетичні цінності, де важливим елементом є почуття сенсу життя, яке складається з чотирьох компонентів, а саме: інтелектуального (особисті цілі, власна історія та оточення), компоненту емоційно - чуттєвого (внутрішні відчуття, особисті життєві переконання, чутливість на успіхи та поразки), компоненту волітивно – направляючого (прийняття рішень, позиція в суспільстві, здібності людини, дякуючи чому відбувається правильна будова ієрархії цінностей) та компонент егзистенційно – діючий (причина появи сенсу життя) Попєльскі.

Низький рівень почуття сенсу життя призводить до ноогенного нейротизму, коли людина відчуває внутрішню пустку, в житті немає нічого цікавого, апатія, тривога пов’язана з відчуттям неспроможності, нереалізованість [20]. У такому стані дуже легко втратити над собою контроль та посмакувати солодощами, щоб себе пошкодувати.

Матеріали та методи

Для дослідження було використано дві методики, на базі яких опрацьовано кореляційні зв’язки, описані в цій роботі. Першою методикою є Тест Ноо-Динаміки, створений професором Казимиром Попєльським у 1985 році для дослідження рівня почуття сенсу життя. Методика має 100 тверджень, які оцінюються на 5-ти бальній шкалі (1-ніколи, 2-рідко, 3-часом, 4-часто, 5-дуже часто). Твердження тесту діляться на 4 категорії: ноетичні якості (життєвий досвід, власні потреби, які допомагають людині оптимально реалізуватись та розвиватись), ноетична темпоральність (як людина може реалізуватись в часі: минулому, теперішньому та майбутньому), ноетична активність (вчинки, які людина реалізує в процесі свого життя, які ведуть до формування себе, такими як ми є) та ноетична позиція (усвідомлене «прагнення до…» а також суб’єктивне ставлення до реальності). До даних категорій входять 36 шкал [20].

Другою методикою є Анкета „Мої Харчові Звички", яка служить для дослідження харчових звичок, а точніше навиків харчування в дорослих, а також дорослої молоді. Ця методика досліджує схильності до набирання ваги, а також стиль харчових звичок та досліджує наступні області: звичка переїдати, емоційне переїдання, дієтичні рестрикції, загальний показник харчових звичок. Досліджувані особи відзначають в анкеті відповіді на питання „Так”, „Ні”. Методика має 30 питань, по 10 запитань для кожного чинника. Діагностична відповідь оцінюється в 1 бал [18].

Аналіз результатів

Результати досліджень вказують на підтвердження гіпотези, що існує зв’язок між рівнем почуття сенсу життя та розвитком харчових звичок. Висока ноетична активність, прагнення реалізувати вищі цінності, готовність до самопожертв та спрямованість на розвиток екзистенції в експериментальних групах жінок з надмірною вагою та ожирінням та жінок з надмірною вагою хворих на цукровий діабет, призводила до надмірної тривоги, яка проявлялась у неправильних харчових звичках. Створюється криза екзистенції, де занедбується в основному духовний фундамент, гідність, відповідальність та свобода індивідуальності. Далі у статті буде описано докладніше результати досліджень у кожній групі досліджуваних жінок.

1. У групі контрольній (здорові жінки з вагою у рамках норми Індексу Маси Тіла) Виявлено лише один кореляційний зв’язок, а саме позитивна кореляція між шкалою «життя як завдання» та дієтичними рестрикціями. Це вказує на те, що життєві завдання ця група сприймає як наказ, тому вважають своїм обов’язком виглядати стрункими та привабливими.

2. Група жінок з надмірною вагою та ожирінням виявляє більше кореляційних зв’язків. Негативна кореляція проявилась між шкалою ноетичні якості та емоційне переїдання, що вказує на те, що жінки з пониженим потенціалом особистісного розвитку сприймають реальність в категоріях «мати як найбільше» а не «бути кимсь» виражають високий рівень емоційного заїдання своїх тривожних думок.

Ноетична активність негативно корелює з харчовими звичками, що вказує на те, що жінки з даної групи не реалізують власних якостей екзистенції, тому теж перестають дбати про власний вигляд та не дотримуються правил корисного харчування. Загальний результат Тесту Ноо-Динаміки негативно корелює з загальним результатом Анкети «Мої харчові звички», що означає, що ці жінки сприймають життя як без сенсу, не вміють приймати та дарувати любов, почувають себе непотрібними, не виражають відкритості до вищих цінностей. Така жінка не прагнутиме змін у своєму вигляді, не старатиметься вдосконалювати свої якості.

Жінки з надмірною вагою та ожирінням проявляють понижений рівень значення та сенсу у житті, що проявляється невдоволеністю собою та своїх життєвих досягнень, а це в свою чергу схиляє до заїдання прикрих емоцій їжею багатою на вуглеводи, щоб покращити самопочуття. А щоб жінка почала дбати про себе, прагнути гарно виглядати, бути здоровою та впевненою у своїх силах, вона повинна мати високе прагнення до реалізації своєї мети, керуватись цінностями важливими в екзистенції, приймати своє життя таким, яке воно є, розвивати спектр емоційних вражень та чітко усвідомлювати своє ставлення до оточуючого середовища.

Жінки, які не прагнуть реалізувати духовні цінності не можуть цілісно усвідомлювати власне ставлення до життєвих вимог. Тому у стресових ситуаціях реагують жалем до себе, не вміють прийняти біль як можливість зрозуміти, чого вони можуть навчитися завдяки цим переживанням. А внутрішню тривогу не можуть опрацювати та тримати на дистанції, а тільки її заїдають.

Негативна кореляція між шкалами надії та дієтичних рестрикцій вказує на те, що низький рівень внутрішньої надії на краще та довіри до того, що принесе завтрашній день не дозволяють жінкам з даної групи дивитись у майбутнє оптимістично, тому розпочаті дієти покидають досить швидко, бо очікують стрімких результатів. З часом огрядні жінки втрачають будь-який інтерес до покращення свого існування та здоров’я. Не здатні розуміти високі цінності, проявляють страх перед незвіданим, що призводить до надмірної тривоги та нерівномірних емоційних перепадів, які заїдають висококалорійною їжею.

Негативне ставлення до себе та власного життя зменшує мотивацію до ведення здорового способу життя, експериментів з корисним харчуванням, прагнення догоджати собі, що призводить теж до того, що жінка перестає дбати про свій вигляд, здоров’я та хороше самопочуття. Акцептація свого стилю життя є важливою в тому плані, що збільшує мотивацію до змін, експериментів у щоденному житті, чи то зі своїм виглядом, чи то зі своїм харчовим раціоном та навіть з проведенням вільного часу.

Істотною є співзалежність в шкалах темпоральності, які відповідають за сприйняття людиною часу минулого, теперішнього та майбутнього. Отже, жінки, які менше живуть минулими спогадами, також менше переїдають. А це значить, що спрямованість на майбутнє дає більше задоволення, краще самопочуття та внутрішню рівновагу, бо у майбутньому можна виправити помилки минулого, а це дуже обнадіює. Вміння вирішувати проблему «тут і зараз» дозволяє не відкладати на пізніше вирішення проблем чи труднощів, а це в свою чергу зменшує тривалість стресових ситуацій, а значить збільшує тривалість позитивного настрою. Тому жінки з даної групи постійно живуть спогадами про минуле, шкодують, що не все склалось у теперішньому, так як вони про це мріяли, а через це шкодують себе ще більше, тому й формуються в них більша кількість неправильних харчових звичок.

Шкали ноетичної активності, які відповідають за формування себе як особистості та своїх цінностей життєвих, дозволяють оцінити вплив на щоденне життя жінок з надмірною вагою та ожирінням. Дані з цих шкал вказують на те, що жінки з даної групи не приймають свого щоденного життя таким, як воно є, одноманітне з важким та рихлим тілом, з таким настроєм не будуть вірити у можливість змін у власному житті, не старатимуться теж впроваджувати дієти в своє харчування.

Високий рівень відчуття сенсу життя, побудований на цінностях ноетичного виміру, дає можливість тримати на дистанції свої проблеми. Це означає, що стресові події не беремо так близько до себе, розуміємо, що труднощі скороминущі, а життя продовжується. Натомість жінки з цієї групи не вміють тримати свої страхи на відстані, не можуть подивитись на свою проблему зверху, відсторонитись та оцінити раціонально ситуацію, а відразу впадають в паніку, не можуть справитись з почуттям тривоги, тож мимоволі шукають, щоб попоїсти та заспокоїтись.

Функціонування на рівні фізичних на психологічних цінностей призводить до того, що в ситуації невдач, почуття розчарування переноситься і на решту життєвих сфер, а отже, наприклад, не склалось щось на роботі, незадоволена собою, відразу покидає розпочату дієту, фізичні вправи та починає заїдати свою злість на весь світ. А підтримку близьких відкидають, бо бояться осуду оточення, тому нікого до себе близько не підпускають. Тому, коли тривога огортає огрядну жінку, вона замість піти порозмовляти про свою проблему, вилити душевний біль, починає ласувати шоколадом та іншими солодощами.

У сфері ноетичної позиції огрядні жінки проявляють більш емоційне бачення реальності, що позитивно взаємопов’язано з неправильними харчовими звичками, тобто більше заїдають надмір переживань. А особи з раціональним бачення реального світу, які керуються більше фактами, а не відчуттями, краще контролюють себе, тому теж ведуть більш здоровий спосіб життя та стараються дбати про корисне та збалансоване харчування.

3. Остання група досліджуваних жінок з надмірною вагою та ожирінням хворих на цукровий діабет, теж виявляє істотні взаємозалежності. Отже, результати досліджень вказують на те, що жінки з цієї групи здатні переживати високі цінності екзистенції, але нездатні справлятись з відчуттям піднесення після них, тому теж схильні шукати заспокоєння в їжі.

Жінки з ожирінням хворі на цукровий діабет, схильні самі приймати рішення, але результати своїх рішень надмірно драматизують та переживають, з чим не справляються з користю для свого здоров’я та ваги. Дані жінки проявляють високий рівень внутрішньої активізації своїх ноетичних якостей, цілеспрямованість у досягненні мети, прагнення до високих ідеалів, вони теж надмірно занепокоєні своїм теперішнім становищем, тому внутрішня тривога для них є непосильним тягарем, який вони схильні заїдати.

Жінки з даної групи проявляють високі естетичні відчуття, вони здатні бачити красу, захоплюються високими ідеалами особливо у другій людині. Всі ці переживання, внутрішні страждання не сприймаються як можливість зрозуміти цінності нашого існування, бо страждання дане людям, щоб облагороджувати особистість, тягнутися до розвитку своїх талантів, працювати над своїми недоліками. Натомість ці жінки здатні зрозуміти тільки як це прекрасно, але не здатні зрозуміти, для чого ці цінності існують, тому напруга залишається у їхньому тілі, а вони з нею справляються звичними харчовими звичками. Вуглеводи, потрапляючи в організм, активізують ланцюжкову реакцію, кульмінацією якої є виділення серотоніну, людину огортає відчуття задоволення, внутрішнього комфорту. Тому з часом виробляється асоціація, що коли поїсти, то й всі проблеми зникають десь або з’являється переконання «важливі рішення краще приймати на ситий шлунок».

У шкалах ноетичної активності жінки огрядні хворі на цукровий діабет проявляють високий рівень у цілеспрямованості та реалізації власної мети, вони здатні побудувати теплі відносини з оточенням, розв’язувати життєві труднощі, але при цьому виявляють вищий рівень до використання різних дієт. Жінки даної групи є більш чутливими до болю своїх ближніх, проявляють вищий рівень емпатії, розуміння проблем іншої людини, більше прагнуть допомогти іншим, це позитивні відчуття, але вони теж призводять до внутрішньої тривоги, з якою жінки не можуть справитись без під’їдання.

Шкали ноетичної позиції вказують на те, що вони реалістично сприймають бачення життя та смерті, розуміють, що їм не уникнути остаточного призначення, що призводить до надмірного переживання, чи все вони реалізували у цьому житті. Жінки з надмірною вагою та ожиріння хворі на цукровий діабет, є достатньо інтелігентними у розв’язанні проблем щоденної екзистенції, але надмірна драматизація призводить до спроб заспокоїти тривоги за допомогою калорійної їжі.

Висновки

Отже, як випливає з вище викладених результатів досліджень, жінки з групи контрольної розуміють важливість дбання про своє здоров’я та зовнішній вигляд, але не сприймають їжу як можливість заспокоїти внутрішню тривогу, вони також здатні розвивати свій потенціал та бути відкритими до нового та незвіданого. Жінки з надмірною вагою та ожиріння з психологічних причин заїдають жалість до себе їжею, багатою на калорії, вони не здатні піднятися до цінностей вищого рівня, зрозуміти свою проблему та набрати до неї дистанції, не вміють теж попросити когось про допомогу чи довіритись інший людині у своїх проблемах. Жінки огрядні хворі на цукровий діабет, здатні приймати самі рішення, достатньо інтелігентні щоб розуміти наслідки своїх рішень, вміють цінувати красу та високі ідеали, але не розуміють, навіщо всі ці переживання, тому не вміють їх заспокоїти правильно через розмову, тому в результаті теж заїдають свої емоції: прикрі чи радісні.

Результати даних досліджень варто використати у психологічній роботі для допомоги жінкам з надмірною вагою та ожирінням. Ця інформація буде дуже корисною у психотерапевтичній роботі зі зменшення та корекції ваги, бо  ж не досить поставити жінку у рамки рахування калорій потрібних на добу, рівня глюкози у роздільному харчуванні, простому зменшенню кількості їжі чи взагалі хірургічних операцій по видаленню надміру жирової тканини чи зменшенню об’єму шлунку.

Важливим підґрунтям у всіх цих підходах є усвідомлення, що не тільки тіло є окрасою жінки, не тільки її вигляд чи її приналежність до сім’ї або роботи, жінка може реалізувати теж вищі цінності щоденної екзистенції, розуміти, що високе відчуття сенсу життя направляє розвиток особистості, змін, реалізації цілей, розуміння того, що не стільки важливо «мати», скільки важливо «бути» [20]. Не триматись за сім’ю, роботу, хобі як за власність, а сприймати це як територію, де є можливість реалізувати свої таланти та відкрити свій потенціал, дбати про свій розвиток інтелектуальний і духовний. З таким баченням свого існування, жага до життя збільшується, а прагнення давати життя та виховувати свідоме покоління набирає нового сенсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Благосклонная Й.В., Шляхто Е.Б., Бабинко А.Й. Эндокринология. Учебник для медицинских вузов.- С.-Петербург: СпецЛит, 2004. – 368 с.

2.      Боднар П.М. Ендокринологія.- Київ: Здоров’я, 2003. – 380 с.

3.      Дедов І.І., Мельниченко Г.А. Ожирение. Этиология, патогенез, клинические аспекты.- Москва: Медицинское Информационное Агентство, 2004. – 412 с.

4.      Корпачев В.В., Ховак В.В. Стифимол – новый лекарственный препарат для лечения ожирения с доказанной клинической эффективностью // CONSILIUM MEDICUM UKRAINA. 2008. - №5, С. 11-19.

5.      Adler A. Sens życia.- Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1986. – 350 с.

6.      Apfeldorfer G. Anoreksja, Bulimia, Otyłość.- Katowice: Wydawnictwo Książnica, 1999. – 260с.

7.      Beck J.S. Terapia poznawcza. Podstawy i zagadnienia szczegółowe.– Kraków: Wydawnictwo UJ, 2005. – 280 с.

8.      Czyżewska K. Patofizjologiczne podstawy wybranych chorób. Część III. Otyłość. Materiały dydaktyczne. – Poznań: Akademia Medyczna Im. Karola Marcinkowskiego w Poznaniu. 2000. – 290 с.

9.      Frankl V. E. Homo Patiens. – Warszawa: PAX. 1984. – 480 с.

10. Gasiul H. Oblicza „Ja” w świetle wybranych koncepcji psychologicznych: pojęcie, rozwój, patologia. – Bydgoszcz: Wyższa Szkoła Pedagogiczna w Bydgoszczy. 1992. – 288 c.

11. Łaguna M. Budować obraz siebie. Badania nad obrazem studentów kształconych metodami aktywizującymi.-  Lublin. Вид-во "RW KUL”, 1996. – 256 с.

12. Meyer R. Psychopatologia. – Gdańsk: Gdańskie Towarzystwo Psychologiczne. 2003. – 340с.

13. Ogińska-Bulik N. Jeśli zamierzasz schudnąć. Programy oddziaływań psychologicznych wspomagających redukcję nadwagi. - Łódź: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Humanistyczno-Ekonomicznej w Łodzi. 1999. – 340 с.

14. Ogińska-Bulik N. Self-regulatory resources as predictors of eating behaviour change in overweight woman participating in a weight-reduction program // Polish Psychological Bulletin. - 2005. № 36(1), С. 35-42.

15. Ogińska-Bulik N. Psychologia nadmiernego jedzenia. Przyczyny, konsekwencje, sposoby zamiany. – Lodź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego. 2004. - 340 c.

16. Ogińska-Bulik N., Chanduszko-Salska J. Psychologiczna charakterystyka kobiet z nadwaga i otyłością // Acta Universitatis Lodziensis, Folia Psychologiczna. 2000. - № 4, C. 35-44.

17. Ogińska-Bulik N., Chanduszko-Salska J. Psychologiczne wyznaczniki redukcji nadwagi u kobiet. // Acta Universitatis Lodziensis, Folia Psychologiczna. 2002. - № 6, C. 51-60.

18. Ogińska-Bulik N., Putyński L. Kwestionariusz „Moje zwyczaje żywieniowe” – konstrukcja i właściwości psychometryczne// Acta Universitatis Lodziensis, Folia Psychologiczna. 2000. - № 4, C. 25-33.

19. Polivy J., Herman C. P. The false-hope syndrome: Unfulfilled expectations of self-change// Current Directions in Psychological Science. – 2000. - Nr 9(4), С. 128-131.

20. Popielski K. Noetyczny wymiar osobowości. Psychologiczna analiza poczucia sensu życia. – Lublin: RW KUL. 1994. – 620 с.

 Тел. +38 067 811 99 01. Email: marcyniak@ukr.net

Влияние чувства смысла жизни на пищевые привычки

Марцыняк-Дорош Оксана

Аннотация

В статье рассматривается проблематика влияния ощущения смысла жизни на формирование пищевых привычек. Результаты исследований указывают на то, что женщины с чрезмерным весом и ожирением проявляют сниженный уровень ощущения смысла жизни и неправильные пищевые привычки, которые проявляются в потреблении большего количества еды в стрессовых ситуациях.

Ключевые слова: ощущение смысла жизни, пищевые привычки, ноетичная активность, темпоральность, ноетические качества, ноетическая позиция.

Influence of sense of sense of life is on food habits

Martsynyak-Dorosh Oksana

Annotation

This article examines influence of level of feeling of sense of life  on forming of food habits. The results of the research indicate that women with excessive weight and obesity show diminished level of feeling of sense of life and wrong food habits which show up in the consumption of greater amount of meal in stress situations.

Keywords: feeling of sense of life, food habits, noetic activity, temporality, noetic qualities, noetic position.