Здоров’я можна окреслити як відсутність хвороби, хороше самопочуття і творче життя яке приносить задоволення. В психологічному розумінні здоров’я означає дозрілу автономну і творчу особистість.
Здорова одиниця є відповідальною за себе і своє життя. Має свідомість сенсу життя, вміє творити цінності і здатна робити самостійний вибір. Повністю здорова людина заспокоює свої потреби суспільно принятим способом і є чуттєвою до потреб інших. Здорова людина здатна зарадити собі у різних ситуаціях, поважає принципи екорозвитку у власному житті і в житті суспільства. Здоров’ям це здатність людини, яка піддається змінам, до повного досягнення особистих фізичних, психічних і суспільних можливостей, а також здатність реагувати на виклики суспільства, в якому людина живе.
Здоров’я є динамічним станом і характеризується високим рівнем добростану (постійний розвиток, використання потенціалу особи, її потреби, здібності або їх брак).
Основними умовами добростану є чіткі правила суспільного життя, почуття безпеки і стабільності. Здоров’ю сприяє якість життя, автономія досягнуті розвитком і потенціал, які людина має в наявності. Людина має право і обов’язок взяти контроль і відповідальність за власне здоров’я. Це пов’язане з вибором дієти, вживанням ліків, образом життя, періодичним контролем за станом життя. Із психічним здоров’ям пов’язані щоденні сімейні стосунки, професійні, суспільні ієрархія потреб і стилі їх заспокоєння, здатність розв’язування кофліктів, асертивна поведінка і т.д. Чинники, які впливають на здоров’я це: біологія, середовище, стиль життя. Значний вплив на здоров’я, особливо психічне здоров’я має рід праці, відпочинку, проведення вільного часу.
Клінічна картина психічної анорексії
Анорексія це розлад, характерною рисою якого є цільова втрата ваги викликана і утримувана хворою особою. Помітна значна втрата ваги тіла становить щонайменше на 15% нижче від нормальної ваги тіла.
Найчастіше зустрічаються розлади харчування і підростаючих дівчат, молодих жінок, також стаються у дітей близьких до періоду сексуального дозрівання, і в дорослих жінок, близьких до періоду менопаузи. Значно рідше хворіють на розлади харчування хлопці перед періодом сексуального дозрівання і молоді мужчини. Причиною виникнення такого явища є стрес пов’язаний з виглядом власного тіла. Недостатнє харчування спричинене анорексією супроводжують ендокринологічні, метаболічні розлади і розлади соматичних функцій.
Деколи можна зустріти різновидність анорексії рестрикційного типу (протікає без провокування рвоти) і булімічний (характеризується явищем провокування рвоти).
Перебіг психічної анорексії розпочинається звиклим схуденням, яке починається:
- критичним зауваженням когось з оточення хворого, яке стосується його дійсної надваги,
- тиском моди і цивілізації,
- ідентифікації себе із знаменитою моделлю або акторкою, яка застосовує дієту,
- тиском середовища, напр. в балетних школах,
- переконанням про чудотворні спеціальні сепердієти (Аdraham Liewallyn-Jones,1995),
- звичайного релігійного посту (Banks, 1992).
Зазвичай початок хвороби є прихованим. Дівчина не відчуває себе хворою. В цей період маса тіла сприймається середовищем хворої, як результат ефективної дієти. В міру зростання зниження маси тіла занепокоєння близьких зростає. Посилюються суперечки з сімейним оточенням про кількість приймання їжі, що спричиняє прийоми їжі на самоті, уникання дорослих. З часом дієта містить щораз більше обмежень, а її ефекти є сильнодіючими. При цьому дівчата, які мають розлади харчування виказують надмірне зацікавлення варінням і готуванням смачних страв. Почуття контролю над іжею чи власним тілом може бути для хворої причиною для гордості і задоволення. Зазвичай хворі є прекрасними, амбітними ученицями з думкою оточення, що вони є надобов’язковими щодо шкільних обов’язків (Orwid, Pietruszewski,1993).
Після кільканадцятимісячного часу постійного обмеження у їжі доходить до схуднення з втратою ваги від 40 до 60% належної маси тіла. Разом з наступаючою втратою ваги хвора віддаляється від родини і знайомих. Вони мають тенденцію планувати кожний день з найменшими деталями. Відступ від задуманого денного плану викликає в них нервування і фрустрацію. На початку ейфорія пов’язана з задоволенням, що походить від контролю над власним тілом може переходити в страх пов’язаний з почуттям втрати панування над ним, апатію, депресію і навіть катанонічні симптоми.
Діагностичні критерії anorexia nervosa (за DSM IV, 94)
1. Відмова збереження ваги тіла на або вище межі мінімальної ваги для віку і росту (напр. врата ваги, що призводить до збереження ваги тіла на 85% нижче очікуваної ваги, або брак належного набирання ваги в період росту, що призводить до утримання ваги на 85% нижче від належної).
2. Інтенсивний страх перед набиранням ваги чи повнотою незважаючи на зменшення нормальної ваги в дійсності.
3. Розлад способу дослідження власної ваги і форми тіла; пацієнтка на в стані впливати на вагу і форму тіла на підставі власної оцінки, або заперечує низьку масу тіла.
4. В жінок в період після menarchoea amenorrnoea відсутність щонайменше трьох чергових менструальних циклів.
Виокремлені типи:
- тип “який обмежується” (restricting type): в ході anorexia nervosa не доходить до регулярних епізодів неконтрольованого переїдання або “ексклеторної” поведінки. (напр. провокованої рвоти, або зловживання проносними засобами чи клізмами).
- тип “обжорно-видаляючий” (bige eating/purping typ): в ході хвороби anorexia nervosa доходить до систематичних епізодів неконтрольованого переїдання або до поведінки “видалення” (напр. провокування рвоти або зловживання проносними засобами чи клізмами).
Клінічний образ психічної булімії.
Булімія характеризується рецидивними епізодами переїдання. Особа, що страждає на булімію може поспішаючи споживати велику кількість їжі. Іншим важливим чинником, що виступає при перебігу булімії є протидія до набирання ваги. З цією ціллю після переїдання хвора може викликати рвоту. Таким способом чергує переїдання і рвоту кілька разів на день. Може протидіяти повноті застосовуючи періодичні голодування, ліки, що знижують апетит (Włodawiec, 2001).
Як правило психічною булімією хворіють жінки, які використовували різноманітні дієти. Також мали періоди переїдання, а потім застосовували жорсткі дієти, щоб не набрати вагу. Захворювання на булімію пов’язане не тільки з прагненням зберегти струнку фігуру чи піклуванням про вагу, є також інші причини, що мають негативні наслідки у вигляді невірного відреагування на емоції. Це можуть бути сімейні кризи, розлучення, смерть близької людини чи екзаменаційний стрес, зміна роботи і навіть вагітність (Аdraham Liewallyn-Jones,1995).
Зазвичай пацієнтки не можуть точно пояснити, що могло викликати наведений напад переїдання. Деякі говорять про зростаюче психічне напруження, самотність, нудьгу, рідше про зростаюче почуття голоду чи прагнення.
Швидкість і рід їжі, які приймають особи хворі на булімію є іншим ніж в період нормального харчування. Як правило, на початку епізоду хвора особі їсть дуже жадібно, але з часом темп спадає. Під час приступу такого епізоду обжорства хвора може приняти величезну кількість їжі, що перевищує кільканадцятиразову енергетичну добову потребу, напр. до 30000 ккал до двох годин. Як правило це висококалорійна і некорисна їжа.
Після вище описаного приступу обжорства наступає компенсаційна поведінка. Найчастіше вживається метод провокування рвоти, яка може відбуватися як під час приступу, так і після нього. Спочатку хворі викликають рвоту за допомогою руки, або якогось предмету, з часом виникають сублімованіші методи, а рвота стає щоразу спонтанічнішою. Рвота може тривати кілька хвилин, аж до моменту доки хвора не буде впевнена, що вирвала все.
Інші компенсаційні методи, які спостерігаються в розладах bulimia nervosa це:
Приймання проносних ліків, застосування жорстких дієт, інтенсивні фізичні вправи, пиття алкоголю і прийом деяких наркотиків.
Перебіг булімії на трохи іншу динаміку ніж перебіг анорексії. Симптоми з’являються у вигляді щоразу частіших рецидивів булімічних епізодів. На відміну від хворих на анорексію хворі на булімію мають глибше відчуття хвороби, переживають свої недуги як дисфунціональні. Тому часто мають бажання лікуватися, хоча важко переносять період терапії.
Діагностичні критерії (за DSM IV, 1994)
А. Рецидивні епізоди сильного переїдання. Епізод переїдання характерний:
- споживанням за короткий час (напр. за 2 год.) кількості їжі, яка для більшості осіб є дуже великою, щоб можна було її спожити за окреслений час і за подібних обставин;
- почуття браку контролю над споживанням їжі під час епізоду (наприклад почуття, що не можна зупинитися їсти, або оволодіти кількістю їжі і способом її приймання)
Б. Використання навірних компенсаційних методів, які запобігають набиранню ваги, таких як:
- Провокування рвоти;
- Зловживання проноснимиі мочегонними засобами, клізмами, і іншими;
- Дотримання посту;
- Інтенсивні фізичні справи.
В. Епізоди переїдання, як і невірна компенсативна поведінка в середньому виступають щонайменше два рази в тиждень три місяці.
Г. Самооцінка визначена головним чином формою і вагою.
Д. Цей розлад не виступає під час перебігу anorexia nervosa.
Виокремлені типи:
Тип “який очищається” (purging type): під час перебігу хвороби bulimia nervosa застосовується регулярне провокування рвоти, або застосування проносних, мочегінних ліків або клізм.
Тип “який не очищається” (nonpurging type): під час перебігу хвороби bulimia nervosa застосовується використання таких неправильних компенсаційних методів, як дотримання посту, або інтенсивні фізичні вправи без регулярного провокування рвоти, або зловживання проносних, мочегінних ліків або клізм.
Повнота.
У сучасному світі надвага і повнота є проблемою багатьох людей, особливо жінокю. Це передусім від них вимагають щоб були красиві, мудрі і стрункі. Зовнішній вигляд жінки вирішує перебіг її кар’єри, суспільну позицію, шанс на отримання роботи. Досягнути цього ідеалу дуже важко, а часом неможливо. Труднощі в його досягненні породжують фрустрації, з’являється незадоволення життям, комплекси, депресії, погіршуються сімейні стосунки. Жінки з виразною надвагою почуваються гірше, часто перестають почувати себе жінками.
Протягом багатьох років опрацьованого різного роду формули, метою яких є окреслення належної маси тіла. Найчастіше використовують показник Guteleta, тобто показник маси тіла (ВМІ), який вираховують наступним чином:
ВМІ = вага (в кг): ріст (м²)
У старших осіб, після 50 років життя надвагою вважають показник ВМІ, що перевищує 27.
Причини повноти.
1) Генетичні умови. Ген повноти, який знаходиться в жировій тканині виробляє лептин, який циркулює в крові і діє на гіпоталамус.
2) Роль хімічних чинників. Гіпоталамус – це область мозку, яка контролює багато метаболічних процесів, які відповідають за виникнення почуття голоду. Коли до неї доходить інформація, що організм потребує більше енергії, то за допомогою невропередавача, яким є неропептид Y (NPY) посилається рекомендація про прийом їжі, напр. вуглеводів. Коли потреба гіпоталамусу заспокоєна він виділяє сератонін, який діє заспокійливо і покращує самопочуття. Невгамоване почуття голоду становить відповідь організму на дуже рідке споживання їжі (напр. неспоживання їжі в обідню пору) або значне зменшення поступлення калорій в організм. В стані перманентного голоду гіпоталаус залишається незаспокоєним і понад міру починає виробляти неропептид Y (NPY), змушуючи в такий спосіб ориганізм спожити більшу ніж звичайно кількості вуглеводів, легких для спалення з ціллю швидкого отримання енергії. Якщо цей сигнал буде ігнорований гіпоталамус посилає черговий сигнал, яким є галанін, що вимагає від організму споживання жиру, що в свою чергу спричиняє відкладення його як енергетичного запасу. Галанін діючи спільно з іншими гормонами бере участь в перетворенні жиру харчового у жир, який нагромаджуєтьься в організмі. У жінок на виділення галаніну впливають також екстрогени. Їх високий рівень в крові в період напруження перед місячними зміцнює виділення галаніну і спричиняє ріст апетиту, особливо на кремово-солодкі продукти.
3) Стрес. Стрес і спосіб харчування є тісно пов’язані. Недостатнє харчування, а саме вміст певних харчових складників спричиняє розлади багатьох метаболічних процесів і ослаблення імунної системи. Підвищення виділення гормону стресу є причиною зниження рівня магнію в серцевому м’язі. Недостатня кількість заліза спричиняє до гіршого забезпечення організму киснем , що в свою чергу спричиняє почуття втоми, нервозності і труднощів з концентрацією. Недобір вітамінів з групи В порушують процес перетворення вуглеводів і жиру в необхідну для життя енергію. Недостатня їх кількість в дієті може бути причиною сонливості, депресії чи надмірного збудження. Брак вітаміну В6 гальмує вироблення серотоніну. В стресовій ситуації в організмі знижується вміст вітаміну С і Е, що спричиняє послаблення імунної системи і збільшення чутливості на інфекційні хвороби. Під час стресу жирові клітини активізуються, що посилює процес вироблення жиру.
4) Вплив середовища.
Неправильне харчування жінок в період вагітності (так зване “харчування за двох”);
Неправильне харчування (перегодування) дитини в перші два роки життя;
Привиті неправильні навики харчування, передусім
а) переїдання;
б) неправильний якісний склад споживаної їжі, особливо перевага жирній, яка в великій кількості забезпечує організм енергією (1гр жиру це 95 ккал), легко засвоюється і відкладається в жирових клітинах.
В) нерегулярна, або дуже мала кількість прийомів їжі. Режим приймання їжі має вплив на перетворення продуктів харчування в жир і м’язовий білок. Чим рідше приймається їжа, тим більша гіпертрофія жирової тканини.
Г) підїдання між прийомами їжі, особливо солодощів і солодких напоїв.
Психологічні явища надмірної ваги і повноти.
В літературі звертається увага на детальні риси особистості повних осіб, а також на домінуючі механізми зарадження собі у стресових ситуаціях. Найчастіше у них помічається пасивність, незрілість, брак рішучості, безпорадність в важких ситуаціях, низька самооцінка, песимізм, труднощі з висловленням негативних почуттів, особливо гніву. Багато осіб під впливом стресу починають їсти. В якийсь момент життя особистий досвід навчив їх, що приймання їжі полегшує стрес; тоді це стає звиклим способом зараджувати собі. У осіб з надмірною вагою помічається також низький рівень власної ефективності, який висловлює особисті переконання одиниці, щодо власної компетенції в вирішенні поставленої задачі. Інші, всюди пануючі переконання, є причиною нашої, часто несвідомої поведінки. Переконання, що “приймання їжі це любов” спричиняє те, що найкращим способом висловлення почуттів є спільне застілля. Наступне переклонання це “прояв відповідальності” – примушує з’їсти все, що знаходиться на тарілці, бо не можна марнувати їжі, коли міліони людей голодують. Переконання “їжа це нагорода” – означає, що найкращим способом нагороди тих, кого любимо, і самих себе, є приготування їжі.
Психотерапія розладів харчування.
Оздоровча освіта це процес, в якому люди вчаться дбати про своє власне здоров’я і здоров’я інших. Оздоровча освіта є базовим елементом лікування розладів харчування. Це є процес, в якому особи з порушеннями харчування отримують компетенцію для:
А. Позбавлення надмірної ваги (в випадку повноти і булімії), чи набирання ваги (в випадку анорексії) і збереження належної маси тіла на подальші роки життя;
Б. Зрозуміння власної відмінності і покращення самопочуття;
В. Досвід жити у випадку невдалого лікування.
Цілі оздоровчої освіти для повних дітей і молоді включають:
1. Збільшення свідомості – визнання анорексії, булімії, чи повноти серйозною проблемою для здоров’я;
2. Забезпечення знаннями – дослідження причин хвороби, її наслідків для організму, принципів поведінки;
3. Формування вмінь – приготування низькокалорійних страв, а також вміння приймати рішення;
4. Зміна стосунку – формування переконання про можливість реалізації цієї мети;
5. Зміна поведінки в стосунку здоров’я – застосування низькокалорійної дієти і фізичних вправ;
6. Формування особових якостей таких як: високе почуття власної вартості – відкриття сильних сторін, зростання віри в свої можливості, вміння зарадити собі в стосунках з іншими, вміння охороняти власні права, тобто формування асертативної поведінки, в випадку невдачі вміння зрозуміти свій стан і здатність творчого життя.
|
